До Дня захисту дітей представники нашого благодійного фонду приїхали з привітанням та подарунками до Петро-Михайлівки.
Зібралося велике дитяче товариство – з мамами, бабусями, вчителями.
Наразі, коли заняття у школі організовані тиждень через тиждень, тож мимоволі школярі половину навчального процесу займаються вдома онлайн, коли дошкільнята не мають можливості відвідувати дитячий садок, такі зустрічі стають важливою та й щасливою подією для всього села.
І наразі діти охоче долучилися до різноманітних веселих занять. Заради цього у сільському пункті незламності ввімкнули генератор, і діти спілкувалися та грали принаймні в одному теплому приміщенні. Молодші в обладнаному для них зручному куточку малювали та ліпили з повітряного пластиліну, гралися машинками, пригощалися та відчували себе у своєму товаристві. “Я такі цукерки любила у дитинстві”, – розповідала п’ятирічна Вероніка шостирічній подрузі Каті… Дорослі посміхалися таким спогадам. А діти радісно показували малюнки, розповідали гостям про свої бажання та мрії.
Дітей старшого віку запросили зігрітися у руханці в місцевому будинку культури. Розташований поруч, колись він приймав багато сільських свят. Та наразі й сам потребує уваги та й ремонту. Тепла там нема. Та просторе приміщення дозволяє пограти у дартс, бадмінтон та інші спортивні розваги.
А ще чудовою розвагою став куточок, де майстриня робила дітям аквагрим. Маючи свій задум, діти отримували цікавий образ: хтось хотів серденько на щоці, а хтось – і райдугу на лобі!
Провести свято допомогли місцеві активісти: ми дуже вдячні за співпрацю двом Аннам, Оксані, Наталі, Данилу та й іншим нашим добрим друзям.
Привітати дітей прийшла голова Петро-Михайлівської сільської ради Світлана Миколаївна Тищенко.
“Дорогі діти, шановні батьки, бабусі, дідусі… Я дуже хочу побажати, щоб ми були одна команда. Щоб ми були завжди разом, дорогі наші діти, щоб біля вас завжди були друзі, рідні та близькі… Та по-перше, бажаю нам миру – найскорішого миру з нашою перемогою!”
Разом ми організували й пригощання солодощами. Почаювати, через тривалі блекаути, не вийшло…
Та вийшло зробити спільний твір мистецтва. Пальчикові фарби, безпечні для дітей (як і аквагрим, до речі), надихнули зробити спільний «долоньковий» портрет дитячого товариства. Справжні юні митці додавали й кольорові крапочки пальчиками.
Творчість захоплює та єднає. Мами та бабусі розповідали, якою радістю наповнюють дітей такі зустрічі, як вони поспішають побачитися з друзями, поговорити, погратися, просто побути разом…
За кожної можливості наш фонд допомагає нашим громадам тримати настрій та впевненість, що негаразди сьогодення ми переживемо у співпраці та взаємній підтримці.
Останні коментарі