Волонтерство у пенсійному віці ніби відраховує роки назад. Це робота, на яку йдеш за бажанням бути потрібним людям. І волонтерська робота, і спілкування з людьми, яким допомагаєш, дає відчуття корисності та гармонізує життя.
Івану цьогоріч виповниться 65. Біля волонтерського штабу БФ «Меморі86» він вже третє літо висаджує квіти, зелень та трохи овочів. Не заради врожаю, заради краси. Щоб люди, які зверталися по допомогу у БФ «Меморі86», бачили доглянуту, квітучу галявину. Біля неї він і ходить з лійкою, навіть у спекотні вихідні не полишаючи без уваги рослини. Квіти принесли колеги-волонтери та відвідувачі штабу. Квітником милуються люди, яким надається допомога в межах проєкту, який реалізується HelpAge Ukraine – Представництво HelpAge International в Україні та Disasters Emergency Committee (DEC).
“Так сталося, що я причетний до надання гуманітарної допомоги, я волонтер у БФ «Меморі86». З початку повномасштабного вторгнення працюю з людьми, намагаюсь розрадити, стараюсь пошуткувати. Це зазвичай жінки, які лишилися без підтримки. Спілкування допомагає: найбільше хочу, щоб кожен, хто у нас буває, хоча б на мить забув про війну”, – зізнається Іван.
Раніше відпочинком він вважав риболовлю. Та нині волонтерство та догляд за зелена галявина наповнює сенсом життя, дає енергію та здоров’я.
