Нас багато – він один
Віршик, знайомий з дитинства, у подіях 25 травня у селі Геленджику, Михайло-Лукашівської громади, зазвучав новими сенсами.
Нащо ділити (у віршику, як відомо, звірі ділили апельсин, екзотику радянського дитинства). Краще ми поділимося – вирішила команда БФ «Меморі 86». Та вирушила, щоб поділитися радістю спільної роботи та спільними надіями на те, що скоро на березі ставка, у Парку історичних періодів, заквітне чарівна галявина.
Тож, на підготовленому місці на території історико-туристичного комплексу зеленого туризму «Етно-село» цього трохи спекотного дня садили лавандин.
Теж екзотика? Ні, ми цю ароматну рослину знаємо. Її можна побачити у Запоріжжі,
А тут – тисяча кущиків, які за проєктом Sea of tranquility, або «Море спокою» (керівник – Денис Мігуля) привезли на висадку до етно-села. Проєкт здійснюється завдяки грантовій підтримці ГО QWERTY COMMUNITY.
Це тисяча шматочків землі із бадьорими підрощеними рослинками, яким треба було підготувати місце для подальшого життя та росту, розпакувати, посадити, полити, припушити землю довкола. Це велика робота для дружнього товариства.
І трапилось ще декілька веселих та дотепних подій…

Ми садили лавандин… Ми садили лавандин… Ми садили лавандин…