Маємо дивне та приємне відчуття, що речі у нашому гуманітарному центрі «Завжди разом» не закінчуються. Заходять відвідувачі, ми їм допомагаємо підібрати щось потрібне по сезону або для діток, які виросли за літо… Якщо маємо гуманітарні дитячі та жіночі гігієнічні засоби, радо передаємо нашим відвідувачам, за потреби.
Та раптом коробочку одягу приносить сусідка Оксана – син-школяр виріс за ще неповне літо. І сама вона ВПО, і добре розуміє, що іноді не вистачає на необхідне, тож – ділиться. Або, як-от, Вікторія привозить декілька пакетів: повернувшись додому, зрозуміла, що деякі речі вже з минулого, та, може, й потрібні комусь. Бо якісні, випрані, чистенькі. Або ж, як Олена, яка зрозуміла, що дещо з її гардеробу втратило сенс. А це добрі жакетики та сукенки… І вони майже відразу знаходять нову хазяйку. Яка виїхала з окупованого рідного міста, де працювала завучем у музичній школі, з однією валізкою… І, як добре, що є куди отримані речі носити, бо вона знову викладає музику, вже на новому місці…
Так, можливо, це оманливе відчуття, бо все має колись скінчитися.
Та щиро віримо, що скінчиться глобальне нещастя, війна.
А людяність, взаємна підтримка, зважене ставлення до матеріального та розуміння найціннішого, справжнього – залишаться і після війни. Ми пишаємося нашими людьми, та відчуваємо себе частинкою сучасних світових трендів: розумного споживання речей та філософії скорочення відходів zero waste [щодо останнього – ми в процесі пропагування ідей переробки непотрібних речей на потрібні. Самі навчимося та вас навчимо!].
