Нас поєднує не тільки спільна робота у гуманітарному центрі. Нас поєднує наше місто Запоріжжя. Ми почали частіше помічати його неповторність та важливість для нас. Ми почали його більше любити.
А щоб любити, треба знати.
“Я поведу тебя в музей”, – так було у віршику дитинства старших волонтерів. Хто пам’ятає?
І ми суботнім ранком вирушили до Музею архітектури Запоріжжя. Це один із найсучасніших закладів нашого міста, створений істориками, працівниками архіву, колекціонерами, видавцями… Список цих людей зустрічає екскурсантів на вході до музею. А екскурсію нам провів Михайло Мордовський, історик, автор концепції цього чудового закладу.
І музей архітектури, і центральна міська бібліотека Запоріжжя знаходяться за однією адресою: вул. Гоголя, 66.
А ви знали? І ми про це не знали, тому хтось побіг до обласної універсальної бібліотеки, а хтось до краєзнавчого музею. Та зустрілись всі нарешті там, де потрібно.
І ніхто не пожалкував і не втомився того суботнього ранку.
Бо розуміння нашого міста, від скіфських курганів до козаччини, від перших церков до менонітських поселень, від модерну Старого Олександрівська до конструктивізму Шостого селища – все це захоплива біографія нашого міста.
А ще є непересічні імена архітекторів – башти та знакові будинки. Є історія Дніпробуду. Буде… історія відбудови.
До сучасності нас повертала і ця думка, і ще гордість за наших хлопців-волонтерів, які саме цього дня приймали великий вантаж від наших колег – Жіночого Консорціуму України.
Бо любов до міста та наших людей має бути дієва!
