Між гирлами двох річок із знаковою для Запоріжжі назвою – Верхньої та Нижньої –Хортиці – є чарівний піщаний пляж, що має народну назву «Пляж на Вирві». З одного боку він захищений скелею. З іншого межує із дачною забудовою. Цей пляж і став об’єктом великої гуманітарної роботи.
Як це? – спитаєте ви. 27 червня на майданчику біля цього дарунку природи зібралися декілька волонтерських організацій, запрошених Координаційним гуманітарним центром Запорізької області.
Подію підтримав депутат міської ради Дмитро Сірий, долучилися парамедики проєкту «Життя в твоїх руках», адміністрація Дніпровського району, поліція, кінологи, рятувальники… Приєдналися школярі та молодь з Бабурки – для них цей пляж один із найулюбленіших.
З радістю відгукнувся й наш благодійний фонд «Меморі86». Зібралася велика компанія, об’єднана чудовою ідеєю прибрати та привести до природнього стану чудову піщану територію.
Перед початком роботи всі мали слушну нагоду послухати лекцію представників ДСНС: у нашому прифронтовому середовищі варто бути уважними та відповідальними. Які предмети несуть небезпеку, на що реагувати, як поводитися, якщо трапиться побачити вибухонебезпечні предмети, вказані на плакатах – така інформація рятує і здоров’я, і життя.
Підготовлені до різних обставин нашої реальності у прифронтовій зоні, волонтери взяли до уваги попередження. Вдягли захисні рукавички та почали збирати сміття, безпечне для людей, та недоречне для оточуючого середовища.
Яка ж добра нам випала нагода побути на природі, та ще й бути їй корисним! До команди «Меморі86» долучилися діти та онуки – таким чином волонтерський вік складав від 12+ до 60+, із залученням активістів віку 20+
Вбрані у новісінькі брендовані футболки, волонтери «Меморі86» розійшлися по закутках пляжу, витягаючи з-під кущів верби, заростів осоки, з-під камінних брил на межах розкішної піщаної території недоречне для цієї краси сміття. Зотлілі поліетиленові пакети та недопалки, обривки паперу, пластикові та скляні пляшки – добре хоч, що не розбиті – збирали у пакети та тягли до місця збору сміття. Та ні з ким із учасників не порівняти ентузіазм нашого колеги, який докотив до сміттєвих контейнерів непідйомну бочку, набиту сміттям за роки перебування на пляжі. Неохайні відпочиваючі потребують виховної роботи! І нам було, що сказати таким людям. Хоча, є надія, що побачивши прибраний чистенький пляж у них рука не підійметься кинути сміття у пісок…
А от волонтери, напрацювавшись до приємної втоми, мали чудовий бонус: пригощання від організаторів. Плов та шурпа, приготовлені на природі, мають неповторний смак.
А корисна спільна робота наповнює енергією. Тож, “а коли ще поїдемо?” – було першим питанням по закінченні події.
То ж поїдемо! Добрі справи спонукають на єднання.
